Чинники та патогенетичне значення підвищеного рівня С-пептиду в крові людей з цукровим діабетом 2-го типу

Саєнко Я. А.

DOI : https://doi.org/10.57105/2415-7252-2025-2-01

ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Відділ вивчення вік-асоційованих кардіометаболічних захворювань
ORCID: 0000-0003-1953-1066

Резюме

Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є гетерогенним захворюванням, що супроводжується порушенням секреції інсуліну на тлі інсулінорезистентності. Фенотипічні особливості пацієнтів з ЦД 2-го типу, зокрема наявність у них кардіоваскулярних захворювань, хронічної хвороби нирок, діабетичної нейропатії та ожиріння, впливають на патогенез та перебіг захворювання. Вивчення рівня С-пептиду як маркера функціонального стану β-клітин є ключовим для персоналізованого підходу до лікування та оцінки ризику ускладнень у пацієнтів із ЦД 2-го типу.

Мета

Визначити чинники та патогенетичне значення нормального та підвищеного рівня С-пептиду в сиворотці крові пацієнтів з ЦД 2-го типу, та оцінити його вплив на розвиток ускладнень. Матеріали і методи
У дослідження включено 65 пацієнтів із ЦД 2-го типу (42 чоловіки та 23 жінки). У пацієнтів визначали загальноклінічні та біохімічні показники, рівень глюкози, глікований гемоглобін (HbA1c), ліпідний профіль, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) та альбумінурію. Рівень С-пептиду оцінювали методом імуноферментного аналізу (ELISA), а довжину теломер у лейкоцитах периферичної крові — кількісною ПЛР у реальному часі (qPCR). Статистичний аналіз виконано за допомогою MedCalc® із використанням непараметричних тестів, при p <0,05 відмінності вважали значимими.

Результати

Пацієнтів із ЦД 2-го типу розподілили на дві групи: з нормальним (0,929–3,73 нг/мл) та підвищеним (≥3,75 нг/мл) рівнем С-пептиду. Проведено порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників, включаючи антропометричні параметри, метаболічні маркери, функцію нирок і печінки, а також довжину теломер. Встановлено, що пацієнти з підвищеним рівнем С-пептиду мали вищу масу тіла, більшу частоту ожиріння, кращий глікемічний контроль, але значно коротшу довжину теломер, що може свідчити про прискорене біологічне старіння та підвищений кардіометаболічний ризик. Отримані результати підкреслюють необхідність персоналізованого підходу до лікування пацієнтів із ЦД 2-го типу залежно від рівня С-пептиду.

Висновки

Пацієнти з підвищеним рівнем С-пептиду в сиворотці крові мають вищу масу тіла, більший ІМТ та окружність талії, що свідчить про поширеність ожиріння й інсулінорезистентності. Вони демонструють кращий глікемічний контроль (нижчий рівень HbA1c), але мають вищий ризик серцево-судинних захворювань. Вкорочення довжини теломер у цій групі може свідчити про прискорене клітинне старіння, що потребує подальших досліджень для розробки персоналізованих підходів до лікування.

Ключові слова: цукровий діабет 2-го типу, С-пептид, фенотип, довжина теломер, серцево-судинні ускладнення.

Література

  1. American Diabetes Association. Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes—2022. Diabetes Care. 2022;45(Suppl 1):S17-S38.

  2. Kahn SE, Cooper ME, Del Prato S. Pathophysiology and treatment of type 2 diabetes: perspectives on the past, present, and future. Lancet. 2014 Mar 22;383(9922):1068-83.

  3. Weir GC, Gaglia J, Bonner-Weir S. Inadequate β-cell mass is essential for the pathogenesis of type 2 diabetes. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020 Mar;8(3):249-256.

  4. Gastaldelli A. Role of beta-cell dysfunction, ectopic fat accumulation and insulin resistance in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus. Diabetes Res Clin Pract. 2011 Aug;93 Suppl 1:S60-5. doi: 10.1016/S0168-8227(11)70015-8.
  5. DeFronzo RA, Ferrannini E, Groop L, Henry RR, Herman WH, Holst JJ, et al. Type 2 diabetes mellitus. Nat Rev Dis Primers. 2015 Jul 23;1:15019.
  6. Wahren J, Shafqat J, Johansson J, Chibalin A, Ekberg K, Jörnvall
  7. Molecular and cellular effects of C-peptide—new perspectives on an old peptide. Exp Diabesity Res. 2004 Jan-Mar;5(1):15-23. doi: 10.1080/15438600490424479.
  8. Sasaki H, Saisho Y, Inaishi J, Watanabe Y, Tsuchiya T. Reduced beta cell number rather than size is a major contribu- tor to beta cell loss in type 2 diabetes. Diabetologia. 2021 Aug;64(8):1816-1821.
  9. Lindrose AR, McLester-Davis LWY, Tristano RI, Kataria L, Gadalla SM, Eisenberg DTA, Verhulst S, Drury S. Method comparison studies of telomere length measurement using qPCR approaches: a critical appraisal of the literature. PLoS One. 2021 Jan 20;16(1):e0245582. doi: 10.1371/journal.pone.0245582.
  10. Маньковський Б.М. Діабетична нейропатія: від голови до кінчиків пальців. — Київ: ВіраПроджект, 2021. — 208 с.
  11. Bruce RA. Exercise testing of patients with coronary heart disease. Principles and normal standards for evaluation. Ann Clin Res. 1971 Dec;3(6):323-32.
  12. Всеукраїнська асоціація кардіологів України. Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності. Київ: 2024.
  13. Leighton E, Sainsbury CA, Jones GC. A practical review of C- peptide testing in diabetes. Diabetes Ther. 2017 Jun;8(3):475-487. 13. Meiliana A, Dewi NM, Wijaya A. Telomere in aging and agerelated diseases. Indones Biomed J. 2017;9(3):113-28. doi: 10.18585/inabj.v9i3.361.
  14. Харченко Н.В., Романенко М.С., Синєок Л.Л., Краснєнков Д.С., Забуга О.Г., Півень Л.В., та ін. Довжина теломер у хворих на цукровий діабет 2-го типу та її зв’язок із метаболічним профілем. Фізіологічний журнал. 2020;66(6):49-55.
PDF (українська)

Опубліковано: 2025

Як цитувати:

Саєнко Я. А. (2025). Чинники та патогенетичне значення підвищеного рівня С-пептиду в крові людей з цукровим діабетом 2-го типу. Діабет Ожиріння Метаболічний синдром 2(14), 34-41.