Експертна думка про сучасні тенденції використання інсуліну в лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, що мешкають в Південно-Східній Європі та в Ізраїлі

Адам Г. Табак
Кафедра внутрішньої медицини та онкології, медичний факультет, Університет Земмельвейса, 2/a Korányi S. Str., 1083, Будапешт, Угорщина;
Кафедра громадського здоров’я, медичний факультет, Університет Земмельвейса, Будапешт, Угорщина; UCL Brain Sciences, Університетський коледж Лондона, Лондон, Великобританія

Пітер Кемплер
Кафедра внутрішньої медицини та онкології, медичний факультет, Університет Земмельвейса, 2/a Korányi S. Str., 1083, Будапешт, Угорщина

Крістіан Ґуджа
Кафедра діабету, харчування та метаболічних захворювань, Університет медицини та фармації Карол Давіла, Бухарест, Румунія

Рой Елдор
Відділення діабету, Інститут ендокринології, метаболізму та гіпертензії,
Тель-Авівський медичний центр Сураскі, Тель-Авів, Ізраїль;
Медичний факультет Тель-Авівського університету, Тель-Авів, Ізраїль

Мартін Халузік
Діабетичний центр, Інститут клінічної та експериментальної медицини,
Прага, Чеська Республіка

Томаш Клупа
Центр передових технологій діабету та відділення метаболічних захворювань, Медичний коледж Ягеллонського університету, Краків, Польща

Ніколаос Папанас
Друге відділення внутрішньої медицини,
Центр діабету, Клініка діабетичної стопи, Університет Демокріта, Александруполіс, Греція

Анка Пантеа Стоян
Кафедра діабету, харчування та метаболічних захворювань, Університет медицини та фармації Карол Давіла, Бухарест, Румунія

Борис Маньковський
Кафедра діабетології Національного університету охорони здоров’я України, Київ, Україна

DOI :

Резюме

Незважаючи на наявність різних антигіперглікемічних методів лікування та комплексних рекомендацій, контроль глікемії в реальних клінічних умовах суттєво не покращився протягом останнього десятиліття. Інерція лікування, що виникає внаслідок складної взаємодії факторів, пов’язаних із пацієнтом, клініцистом і системою охорони здоров’я, є основною причиною такого неоптимального контролю глікемії. Крім того, ключовим фактором, що призводить до неадекватного рівня глікемії, залишається обмежене спілкування між медичними працівниками (МП) і пацієнтами з цукровим діабетом 2-го типу (ПЦД2). Раннє введення інсуліну має кілька переваг, включаючи знижену глюкотоксичність, високу ефективність і збереження маси/ функції β-клітин, що призводить до зниження ризику ускладнень діабету. Поточна публікація ґрунтується на консенсусі експертів із Південно-Східної Європи та Ізраїлю, які проаналізували наявні докази та рекомендації щодо лікування пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Експерти наголосили на своєчасному застосуванні інсуліну, переважно аналогів базального інсуліну другого покоління (БІ) та інтенсифікації за допомогою базис- плюс терапії, як найпотужнішого вибору цукрознижувального лікування в реальних клінічних умовах. Незважаючи на збільшення використання агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (арГПП-1), експерти закликали своєчасно почати введення інсуліну в випадку неадекватного контролю глікемії у ПЦД2. Крім того, було виявлено, що комбінація БI та арГПП-1, щодо рівня глюкози в плазмі натще, так і коливань після прийому їжі, як комбінація з вільним або фіксованим співвідношенням, зменшує складність лікування та тягар на систему охорони здоров,я. Щоб звести до мінімуму припинення лікування та покращити прихильність до нього, експерти підтвердили необхідність регулярної взаємодії в процесі прийняття рішень щодо лікування діабету між МП та особами, які здійснюють догляд за пацієнтами з цукровим діабетом 2-го типу. Клініцисти та МП повинні враховувати думку експертів відповідно до найновіших рекомендацій щодо лікування діабету.

Ключові слова: клінічна практика; інсулін; ініціація; інтенсифікація; титрування; цукровий діабет 2-го типу; регіон Південно-Східної Європи; Ізраїль.

 

Література

  1. Blüher M, Malhotra A, Bader G. Beta-cell function in treat- ment-naïve patients with type 2 diabetes mellitus: Analyses of baseline data from 15 clinical trials. Diabetes Obes Metab. 2023;25(5):1403–7.

  2. Papatheodorou K, Banach M, Bekiari E, Rizzo M, Edmonds M. Complications of Diabetes 2017. J Diabetes Res. 2018;2018:3086167.

  3. International Diabetes Federation. IDF Diabetes At- las. https://diabetesatlas.org/. https://diabetesatlas.org//. Accessed 24 Aug

  4. Magliano DJBE. IDF DIABETES ATLAS. 10th ed. Brussels: International Diabetes Federation; 2021.

  5. Davies MJ, Aroda VR, Collins BS, Gabbay RA, Green J, Maruthur NM, et al. Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes, 2022. A Consensus Report by the Ameri- can Diabetes Association (ADA) and the European As- sociation for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care. 2022;45(11):2753–86.

  6. ElSayed NA, Aleppo G, Aroda VR, Bannuru RR, Brown FM, Bruemmer D, et al. 9. Pharmacologic approaches to glycemic treatment: standards of care in diabetes-2023. Diabetes Care. 2023;46(Suppl 1):S140–57.

  7. Samson SL, Vellanki P, Blonde L, Christofides EA, Galindo RJ, Hirsch IB, et al. American Association of Clinical Endocrinology Consensus Statement: comprehensive type 2 diabetes management algorithm—2023 update. Endocr Pract. 2023;29(5):305–40.

  8. Gómez-Peralta F, Carrasco-Sánchez FJ, Pérez A, Escalada J, Álvarez-Guisasola F, Miranda-Fernández-Santos C, et al. Executive summary on the treatment of type 2 diabetes mellitus in elderly or frail individuals. 2022 update of the 2018 consensus document “Treatment of type 2 diabetes mellitus in the elderly.” Rev Clin Esp (Barc). 2022;222(8):496–9.
  9. Reyes-García R, Moreno-Pérez Ó, Bellido V, Botana-López M, Duran Rodríguez-Hervada A, Fernández-García D, et al. Comprehensive approach to people with type 2 diabetes. Diabetes Knowledge Area of the Spanish Society of Endocrinology and Nutrition. Endocrinol Diabetes Nutr (Engl Ed). 2023;70(Suppl 1):95–102.
  10. Schapiro D, Juneja R, Huang A, Meeks A, Liu D, Gelsey FT, et al. Real-world patterns of basal insulin use with other diabetes medications among people with type 2 diabetes between 2014 and 2020. Diabetes Ther. 2023;14(7):1157–74.
  11. Harrison LB, Adams-Huet B, Raskin P, Lingvay I. β-cell function preservation after 3.5 years of intensive diabetes therapy. Diabetes Care. 2012;35(7):1406–12.
  12. Hanefeld M, Monnier L, Schnell O, Owens D. Early treatment with basal insulin glargine in people with type 2 diabetes: lessons from ORIGIN and Other Cardiovascular Trials. Diabetes Ther. 2016;7(2):187–201.
  13. Holman RR, Farmer AJ, Davies MJ, Levy JC, Darbyshire JL, Keenan JF, et al. Three-year efficacy of complex insulin regimens in type 2 diabetes. N Engl J Med. 2009;361(18):1736–47.
  14. Pogach L, Aron D. Balancing hypoglycemia and glycemic control: a public health approach for insulin safety. JAMA. 2010;303(20):2076–7.

  15. Khunti K, Alsifri S, Aronson R, Cigrovski Berković M, Enters-Weijnen C, Forsén T, et al. Rates and predictors of hypoglycaemia in 27 585 people from 24 countries with insulin-treated type 1 and type 2 diabetes: the global HAT study. Diabetes Obes Metab. 2016;18(9):907–15.

  16. Peyrot M, Barnett AH, Meneghini LF, Schumm-Draeger PM. Insulin adherence behaviours and barriers in the multina- tional Global Attitudes of Patients and Physicians in Insulin Therapy study. Diabet Med. 2012;29(5):682–9.

  17. Russell-Jones D, Pouwer F, Khunti K. Identification of barriers to insulin therapy and approaches to overcoming them. Diabetes Obes Metab. 2018;20(3):488–96.

  18. Owens DR. Clinical evidence for the earlier initiation of insulin therapy in type 2 diabetes. Diabetes Technol Ther. 2013;15(9):776–85.

  19. Kramer CK, Zinman B, Retnakaran R. Short-term intensive insulin therapy in type 2 diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis. Lancet Diabetes Endocrinol. 2013;1(1):28–34.

  20. Thrasher J. Pharmacologic management of type 2 diabetes mellitus: available therapies. Am J Cardiol. 2017;120(1s):S4-s16.

  21. Jude EB, Malecki MT, Gomez Huelgas R, Prazny M, Snoek F, Tankova T, et al. Expert panel guidance and narrative review of treatment simplification of complex insulin regimens to improve outcomes in type 2 diabetes. Diabetes Ther. 2022;13(4):619–34.

  22. Wolfsdorf JI, Glaser N, Agus M, Fritsch M, Hanas R, Rewers A, et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018: Diabetic ketoacidosis and the hyperglycemic hyperosmolar state. Pediatr Diabetes. 2018;19(Suppl 27):155–77.

  23. Blonde L, Umpierrez GE, Reddy SS, McGill JB, Berga SL, Bush M, et al. American association of clinical endocrinology clinical practice guideline: developing a Diabetes Mellitus Comprehensive Care Plan-2022 Update. Endocr Pract. 2022;28(10):923–1049.

  24. Blum AK. Insulin use in pregnancy: an update. Diabetes Spectr. 2016;29(2):92–7.

  25. Mustafa OG, Haq M, Dashora U, Castro E, Dhatariya KK. Management of Hyperosmolar Hyperglycaemic State (HHS) in Adults: An updated guideline from the Joint British Diabetes Societies (JBDS) for Inpatient Care Group. Diabet Med. 2023;40(3): e15005.

  26. Marks JB. Perioperative management of diabetes. Am Fam Physician. 2003;67(1):93–100.

  27. Zhang L, Mai Y, Wang X, Liu D, Cui J, Sun J. Comparative study of the impact of metformin versus insulin on adverse pregnancy outcomes in women diagnosed with gestational diabetes mellitus: a meta-analysis. Altern Ther Health Med. 2023.

  28. Ajjan RA. How can we realize the clinical benefits of continuous glucose monitoring? Diabetes Technol Ther. 2017;19(S2):S27-s36.

  29. Radin MS. Pitfalls in hemoglobin A1c measurement: when results may be misleading. J Gen Intern Med. 2014;29(2):388–94.

  30. Leighton E, Sainsbury CA, Jones GC. A practical review of C- peptide testing in diabetes. Diabetes Ther. 2017;8(3):475–87.

  31. Maddaloni E, Bolli GB, Frier BM, Little RR, Leslie RD, Pozzilli P, et al. C-peptide determination in the diagnosis of type of diabetes and its management: A clinical perspective.
    Diabetes Obes Metab. 2022;24(10):1912–26.

  32. National Institute for Health and Care Excellence: Guide-lines. Type 2 diabetes in adults: management. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2022.

  33. Bajaj S, Das AK, Kalra S, Sahay R, Saboo B, Das S, et al. BE-SMART (Basal Early Strategies to Maximize HbA1c Reduction with Oral Therapy): expert opinion. Diabetes
    Ther. 2019;10(4):1189–204.

  34. Mannucci E, Caiulo C, Naletto L, Madama G, Monami M. Efficacy and safety of different basal and prandial insulin analogues for the treatment of type 2 diabetes: a network meta-analysis of randomized controlled trials. Endocrine. 2021;74(3):508–17.

  35. Yoshioka K. Efficacy of initial Basal-supported oral therapy with sitagliptin in untreated type 2 diabetes. Diabetes Ther. 2013;4(2):409–16.

  36. Gerstein HC, Yale JF, Harris SB, Issa M, Stewart JA, Dempsey E. A randomized trial of adding insulin glargine vs. avoidance of insulin in people with Type 2 diabetes on either no oral glucose-lowering agents or submaximal doses of metformin and/or sulphonylureas. The Canadian INSIGHT (Implementing New Strategies with Insulin Glargine for Hyperglycaemia Treatment) Study. Diabet Med. 2006;23(7):736–42.
  37. Semlitsch T, Engler J, Siebenhofer A, Jeitler K, Berghold A, Horvath K. (Ultra-)long-acting insulin analogues versus NPH insulin (human isophane insulin) for adults with type 2 diabetes mellitus. Cochrane Database Syst Rev. 2020;11(11):Cd005613.
  38. Bolli GB, Riddle MC, Bergenstal RM, Ziemen M, Sestakaus- kas K, Goyeau H, et al. New insulin glargine 300 U/ml compared with glargine 100 U/ml in insulin-naïve people with type 2 diabetes on oral glucose-lowering drugs: a randomized controlled trial (EDITION 3). Diabetes Obes Metab. 2015;17(4):386–94.
  39. Garber AJ, King AB, Del Prato S, Sreenan S, Balci MK, Muñoz-Torres M, et al. Insulin degludec, an ultra-longacting basal insulin, versus insulin glargine in basal-bolus treatment with mealtime insulin aspart in type 2 diabetes (BEGIN Basal-Bolus Type 2): a phase 3, randomised, open-label, treat-to-target non-inferiority trial. Lancet. 2012;379(9825):1498–507.
  40. Yki-Järvinen H, Bergenstal R, Ziemen M, Wardecki M, Muehlen-Bartmer I, Boelle E, et al. New insulin glargine 300 units/mL versus glargine 100 units/mL in people with type 2 diabetes using oral agents and basal insulin: glucose control and hypoglycemia in a 6-month randomized controlled trial (EDITION 2). Diabetes Care. 2014;37(12):3235–43.
  41. Yale JF, Berard L, Groleau M, Javadi P, Stewart J, Harris SB. TITRATION: a randomized study to assess 2 treatment algorithms with new insulin glargine 300 units/mL. Can J Diabetes. 2017;41(5):478–84.
  42. Galstyan GR, Tirosh A, Vargas-Uricoechea H, Mabunay MA, Coudert M, Naqvi M, et al. Real-world effectiveness and safety of insulin glargine 300 U/mL in insulin-Naïve people with type 2 diabetes: the ATOS Study. Diabetes Ther. 2022;13(6):1187–202.
  43. Paczkowski R, Poon JL, Cutts KN, Krucien N, Osumili B, de Oliveira CP, et al. The burden and impacts of mealtime insulin from the perspective of people with diabetes. Diabetes Ther. 2023;14(6):1057–72.
  44. Rosenstock J, Emral R, Sauque-Reyna L, Mohan V, Trescolí C, Al Sifri S, et al. Advancing therapy in suboptimally controlled basal insulin-treated type 2 diabetes: clinical outcomes with iGlarLixi versus premix BIAsp 30 in the SoliMix randomized controlled trial. Diabetes Care. 2021;44(10):2361–70.
  45. Seufert J, Borck A, Bramlage P. Addition of a single short- acting insulin bolus to basal insulin-supported oral therapy: a systematic review of data on the basal-plus regimen. BMJ Open Diabetes Res Care. 2019;7(1): e000679.
  46. Unger J. Insulin initiation and intensification in patients with T2DM for the primary care physician. Diabetes Metab Syndr Obes. 2011;4:253–61.
  47. Palta P, Huang ES, Kalyani RR, Golden SH, Yeh HC. Hemoglobin A(1c) and mortality in older adults with and without diabetes: results from the National Health and Nutrition Examination Surveys (1988–2011). Diabetes Care. 2017;40(4):453–60.
  48. Adults O. Diabetes Care. 2017;40(Suppl 1):S99-s104.
    49. Bellary S, Kyrou I, Brown JE, Bailey CJ. Type 2 diabetes mellitus in older adults: clinical considerations and management. Nat Rev Endocrinol. 2021;17(9):534–48.

  49. Huang ES, Lipska KJ. The cost and safety of insulin in older adults. JAMA Intern Med. 2021;181(5):608–9.

  50. Grajower MM. Hypoglycemia in the elderly with diabetes: a growing problem with emerging solutions. Endocr Pract. 2018;24(3):312–4.

  51. Bailey TS, Wu J, Zhou FL, Gupta RA, Menon AA, Berhanu P,

et al. Switching to insulin glargine 300 units/mL in real-world older patients with type 2 diabetes (DELIVER 3). Diabetes Obes Metab. 2019;21(11):2384–93.

  1. Ritzel R, Harris SB, Baron H, Florez H, Roussel R, Espinasse M, et al. A randomized controlled trial comparing efficacy and safety of insulin glargine 300 units/mL versus 100 Units/ mL in older people with type 2 diabetes: results from the SENIOR Study. Diabetes Care. 2018;41(8):1672–80.
  2. Yale JF, Aroda VR, Charbonnel B, Sinclair AJ, Trescoli C, Cahn A, et al. Glycaemic control and hypoglycaemia risk with insulin glargine 300 U/mL versus glargine 100 U/mL: a patient-level meta-analysis examining older and younger adults with type 2 diabetes. Diabetes Metab. 2020;46(2):110–8.

  3. Heller SR, DeVries JH, Wysham C, Hansen CT, Hansen MV, Frier BM. Lower rates of hypoglycaemia in older individuals with type 2 diabetes using insulin degludec versus insulin glargine U100: Results from SWITCH 2. Diabetes Obes Metab. 2019;21(7):1634–41.

  4. Bonadonna RC, Mauricio D, Müller-Wieland D, Freemantle N, Bigot G, Mauquoi C, et al. Impact of age on the effectiveness and safety of insulin glargine 300 U/mL: results from the REALI European Pooled Data Analysis. Diabetes Ther. 2021;12(4):1073–97.

  5. McCrimmon RJ, Cheng AYY, Galstyan G, Djaballah K, Li X, Coudert M, et al. iGlarLixi versus basal plus Rapid-Acting insulin in adults with type 2 diabetes advancing from basal insulin therapy: the SoliSimplify Real-World study. Diabetes Obes Metab. 2023;25(1):68–77.

  6. Lajara R, Heller C, Pantalone KM, Lew E, Li X, Dex T, et al. iGlarLixi versus premixed insulin initiation in adults with type 2 diabetes advancing from basal insulin therapy: the SoliComplex real-world study. Diabetes Obes Metab. 2023;25(5):1249–60.

  7. Pantalone KM, Ji X, Kong SX, Elliott JC, Milinovich A, Misra-Hebert AD, et al. Unmet needs and opportunities for optimal management of patients with type 2 diabetes and chronic kidney disease. J Diabetes Complications. 2023;37(4): 108418.

  8. Tuttle KR, Bakris GL, Bilous RW, Chiang JL, de Boer IH, Goldstein-Fuchs J, et al. Diabetic kidney disease: a report from an ADA Consensus Conference. Am J Kidney Dis. 2014;64(4):510–33.

  9. Haluzík M, Cheng A, Müller-Wieland D, Westerbacka J, Bosnyak Z, Lauand F, et al. Differential glycaemic control with basal insulin glargine 300 U/mL versus degludec 100 U/mL according to kidney function in type 2 diabetes: a subanalysis from the BRIGHT trial. Diabetes Obes Metab. 2020;22(8):1369–77.

  10. de Boer IH, Khunti K, Sadusky T, Tuttle KR, Neumiller JJ, Rhee CM, et al. Diabetes management in chronic kidney disease: a consensus report by the American Diabetes Association (ADA) and Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO). Diabetes Care. 2022;45(12):3075–90.

  11. Javier Escalada F, Halimi S, Senior PA, Bonnemaire M, Cali AMG, Melas-Melt L, et al. Glycaemic control and hypoglycaemia benefits with insulin glargine 300 U/mL extend to people with type 2 diabetes and mild-to-moderate renal impairment. Diabetes Obes Metab. 2018;20(12):2860–8.

  12. Mauricio D, Gourdy P, Bonadonna RC, Freemantle N, Bigot G, Mauquoi C, et al. Glycaemic control with insulin glargine 300 U/mL in individuals with type 2 diabetes and chronic kidney disease: a REALI European Pooled Data Analysis. Diabetes Ther. 2021;12(4):1159–74.

  13. Einarson TR, Acs A, Ludwig C, Panton UH. Prevalence of cardiovascular disease in type 2 diabetes: a systematic literature review of scientific evidence from across the world in 2007–2017. Cardiovasc Diabetol. 2018;17(1):83.

  14. Shi Q, Nong K, Vandvik PO, Guyatt GH, Schnell O, Rydén L, et al. Benefits and harms of drug treatment for type 2 diabetes: systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ. 2023;381: e074068.

  15. Lovre D, Fonseca V. Benefits of timely basal insulin control in patients with type 2 diabetes. J Diabetes Complic. 2015;29(2):295–301.

  16. Rawshani A, Rawshani A, Franzén S, Sattar N, Eliasson B, Svensson A-M, et al. Risk factors, mortality, and cardiovascular outcomes in patients with type 2 diabetes. N Engl J Med. 2018;379(7):633–44.

  17. Holman RR, Paul SK, Bethel MA, Matthews DR, Neil HA. 10-year follow-up of intensive glucose control in type 2 diabetes. N Engl J Med. 2008;359(15):1577–89.

  18. Gerstein HC, Bosch J, Dagenais GR, Díaz R, Jung H, Maggioni AP, et al. Basal insulin and cardiovascular and other outcomes in dysglycemia. N Engl J Med. 2012;367(4):319–28.
  19. Brunetti VC, Yu OHY, Platt RW, Filion KB. The association of long-acting insulin analogue use versus neutral protamine Hagedorn insulin use and the risk of major adverse cardio-vascular events among individuals with type 2 diabetes: a population-based cohort study. Diabetes Obes Metab. 2022;24(11):2169–81.
  20. Marso SP, McGuire DK, Zinman B, Poulter NR, Emerson SS, Pieber TR, et al. Efficacy and safety of degludec versus glargine in type 2 diabetes. N Engl J Med. 2017;377(8):723–32.
  21. McCall AL, Lieb DC, Gianchandani R, MacMaster H, Maynard GA, Murad MH, et al. Management of individuals with diabetes at high risk for hypoglycemia: an endocrine society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2023;108(3):529–62.
  22. Kalra S, Mukherjee JJ, Venkataraman S, Bantwal G, Shaikh S, Saboo B, et al. Hypoglycemia: the neglected complication. Indian J Endocrinol Metab. 2013;17(5):819–34.
  23. Bonds DE, Miller ME, Bergenstal RM, Buse JB, Byington RP, Cutler JA, et al. The association between symptomatic, severe hypoglycaemia and mortality in type 2 diabetes: retrospective epidemiological analysis of the ACCORD study. BMJ. 2010;340: b4909.
  24. Patel A, MacMahon S, Chalmers J, Neal B, Billot L, Woodward M, et al. Intensive blood glucose control and vascular outcomes in patients with type 2 diabetes. N Engl J Med. 2008;358(24):2560–72.
  25. Frier BM, Ratzki-Leewing A, Harris SB. Reporting of hypoglycaemia in clinical trials of basal insulins: a need for consensus. Diabetes Obes Metab. 2019;21(7):1529–42.
  26. Wysham C, Bhargava A, Chaykin L, de la Rosa R, Handelsman Y, Troelsen LN, et al. Effect of insulin degludec vs insulin glargine u100 on hypoglycemia in patients with type 2 diabetes: the SWITCH 2 Randomized Clinical Trial. JAMA. 2017;318(1):45–56.
  27. Philis-Tsimikas A, Klonoff DC, Khunti K, Bajaj HS, Leiter LA, Hansen MV, et al. Risk of hypoglycaemia with insulin degludec versus insulin glargine U300 in insulin-treated patients with type 2 diabetes: the randomised, head-to-head CONCLUDE trial. Diabetologia. 2020;63(4):698–710.
  28. Galindo RJ, Moazzami B, Scioscia MF, Zambrano C, Albury BS, Saling J, et al. A randomized controlled trial comparing the efficacy and safety of IDegLira versus basal-bolus in patients with poorly controlled type 2 diabetes and very high HbA1c ≥9-15%: DUAL HIGH trial. Diabetes Care. 2023;46(9):1640–5.
  29. Sullivan SD, Freemantle N, Gupta RA, Wu J, Nicholls CJ, Westerbacka J, et al. Clinical outcomes in high-hypoglycaemia-risk patients with type 2 diabetes switching to insulin glargine 300 U/mL versus a first-generation basal insulin analogue in the United States: results from the DELIVER High Risk real-world study. Endocrinol Diabetes Metab. 2022;5(1): e00306.
  30. Pettus J, Roussel R, Liz Zhou F, Bosnyak Z, Westerbacka J, Berria R, et al. Rates of hypoglycemia predicted in patients with type 2 diabetes on insulin glargine 300 U/ml versus first- and second-generation basal insulin analogs: the Real-World LIGHTNING Study. Diabetes Ther. 2019;10(2):617–33.
  31. Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health (CADTH). Rapid-acting insulin analogues for the treatment of diabetes mellitus: meta-analyses of clinical outcomes. CADTH Technol Overv. 2010;1(1):e0110.
  32. Ishikawa T, Koshizaka M, Maezawa Y, Takemoto M, Tokuyama Y, Saito T, et al. Continuous glucose monitor- ing reveals hypoglycemia risk in elderly patients with type 2 diabetes mellitus. J Diabetes Investig. 2018;9(1):69–74.
  33. Martens T, Beck RW, Bailey R, Ruedy KJ, Calhoun P, Peters AL, et al. Effect of continuous glucose monitoring on glycemic control in patients with type 2 diabetes treated with basal insulin: a randomized clinical trial. JAMA. 2021;325(22):2262–72.
  34. Evans M, Engberg S, Faurby M, Fernandes J, Hudson P, Polonsky W. Adherence to and persistence with antidiabetic medications and associations with clinical and economic outcomes in people with type 2 diabetes mellitus: a systematic literature review. Diabetes Obes Metab. 2022;24(3):377–90.
  35. He Q, Silverman CL, Park C, Tiu GF, Ng BP. Prescription drug coverage satisfaction, cost-reducing behavior, and medication nonadherence among Medicare beneficiaries with type 2 diabetes. J Manag Care Spec Pharm. 2021;27(6):696–705.

  36. Li P, Geng Z, Ladage VP, Wu J, Lorincz I, Doshi JA. Early hypoglycaemia and adherence after basal insulin initiation in a nationally representative sample of Medicare beneficiaries with type 2 diabetes. Diabetes Obes Metab. 2019;21(11):2486–95.

  37. McGovern A, Tippu Z, Hinton W, Munro N, Whyte M, de Lusignan S. Comparison of medication adherence and persistence in type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Diabetes Obes Metab. 2018;20(4):1040–3.

  38. Edelman S, Goldman J, Malone DC, Preblick R, Munaga K, Li X, et al. Real-world persistence, adherence, hypoglycemia, and health care resource utilization in people with type 2 diabetes who continued with the second-generation basal insulin analog insulin glargine 300 Units/mL or switched to a first-generation basal insulin (Insulin Glargine 100 Units/ mL or Detemir 100). Clin Diabetes. 2023;41(3):425–34.
  39. Peyrot M, Rubin RR, Khunti K. Addressing barriers to initiation of insulin in patients with type 2 diabetes. Prim Care Diabetes. 2010;4(Suppl 1):S11–8.
  40. Garber AJ, Handelsman Y, Grunberger G, Einhorn D, Abrahamson MJ, Barzilay JI, et al. Consensus statement by the american association of clinical endocrinologists and american college of endocrinology on the comprehensive type 2 diabetes management algorithm—2020 Executive Summary. Endocr Pract. 2020;26(1):107–39.
PDF (українська)

Опубліковано:

Як цитувати:

Адам Г. Табак, Пітер Кемплер, Крістіан Ґуджа,  Рой Елдор, Мартін Халузік, Томаш Клупа, Ніколаос Папанас, Анка Пантеа Стоян, Борис Маньковський (2024).  Експертна думка про сучасні тенденції використання інсуліну в лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, що мешкають в Південно-Східній Європі та в Ізраїлі. Діабет Ожиріння Метаболічний синдром 13(3), 8-23.