Галушко О. А.
ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7027-8110
Болюк М. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9394-4179
Ключові слова: цукровий діабет; інфаркт міокарда; гострий коронарний синдром; біль; гіперглікемія; ішемічна хвороба серця; глікемічний проміжок.
Резюме
Дослідження свідчать, що усі пацієнти з неконтрольованим рівнем глюкози мають підвищений ризик ускладнень під час госпіталізації, до того ж, гіперглікемія є потужним предиктором виживаності. Доведено, що існує зв’язок між рівнем гіперглікемії та внутрішньолікарною смертністю пацієнтів, які поступили з інфарктом міокарда (ІМ).
Мета: вивчити особливості показників обміну вуглеводів у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом (ЦД) при гострому коронарному синдромі.
Матеріал і методи: до дослідження включено 48 пацієнтів (38 чоловіків та 10 жінок) віком 45–83 роки, госпіталізованих ургентно з приводу гострого коронарного синдрому (ГКС). Зразки крові були зібрані у всіх пацієнтів для визначення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c). Рівень глікемії та глікемічний проміжок визначали на момент госпіталізації та після реваскуляризації розрахунковим методом. Було визначено взаємозв’язок між рівнями глікемії, глікованим гемоглобіном, глікемічним проміжком та впливом на перебіг ГКС у пацієнтів з супутнім ЦД, а саме розвитком ускладнень (повторним ІМ, зупинкою серця, набряком легень, життєзагрозливими аритміями, потребою в штучній вентиляції легень).
Результати: зафіксовано наступні ускладнення ГКС: напади пароксизмальної тахікардії з вузькими комплексами QRS (4,17 %); пароксизм фібриляції передсердь (4,17 %); набряк легень (8,34 %); переведення на ШВЛ (4,17 %). Зупинки серця та повторного ІМ ми не спостерігали. Середнє значення рівня глікемії на момент госпіталізації становило 8,19±3,41 ммоль/л. Глікемія більше 10,0 ммоль/л виявлена у 20,83 % пацієнтів, а більше 7,0 ммоль/л — у 47,92 % пацієнтів. Після реваскуляризації середнє значення рівня глікемії становило 6,42±1,62 ммоль/л. Глікований гемоглобін >6,4 % спостерігався у 29,17 % пацієнтів, а більший 7,0 % — у 25,0 % пацієнтів. Гіперглікемія >7,0 ммоль/л на момент госпіталізації достовірно (р=0,049) частіше зустрічалася у пацієнтів з ЦД 2-го типу. Глікований гемоглобін та розрахункове середнє значення глікемії за ADAG у пацієнтів з ЦД 2-го типу були вищі (р=0,038). Спостерігалася тенденція до переважання частоти підвищеного глікованого гемоглобіну (>7,0 ммоль/л) у пацієнтів з ускладненнями ГКС (р=0,094) та відмінності значень глікемічного проміжку у пацієнтів з ускладненнями (р=0,052). Кореляції між глікемічним проміжком та появою ускладнень ГКС не виявлено (р=0,275).
Висновки: у пацієнтів з ГКС часто спостерігається гіперглікемія; пацієнти з ІХС часто мають погано контрольований ЦД; у пацієнтів з ускладненнями ГКС є тенденція до переважання частоти підвищеного рівня глікованого гемоглобіну (>7,0 ммоль/л) (р=0,094) та відмінності значень глікемічного проміжку (р=0,052); глікемічний проміжок ймовірно може бути предиктором розвитку життєвозагрозливих ускладнень ГКС у пацієнтів з ЦД, та для достовірного підтвердження даної гіпотези необхідні по- дальші клінічні дослідження із залученням більшої кількості хворих різного віку та різних етнічних груп.
Література
1. Johnstone M, Veves A, за ред. Diabetes and Cardiovascular Disease [Інтернет]. Cham: Springer International Publishing; 2023 [цит. за 01, June 2024]. (Contemporary Cardiology). Доступний у: https://link.springer.com/10.1007/978-3-031- 13177-6
2. Halushko O., Bolyuk M. Acute Coronary Syndrome in Patients with Diabetes mellitus: Features of the Course and Manifestations of Pain Syndrome. Family Medicine, 2022, (1-2), 13–18. https:// doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2022.260497
3. Yusuf S, Hawken S, Ounpuu S, Dans T, Avezum A, Lanas F, et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet. 2004 Sep 11-17;364(9438):937-52. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17018-9.
4. Lee CD, Folsom AR, Pankow JS, Brancati FL; Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study Investigators. Cardiovascular events in diabetic and nondiabetic adults with or without history of myocardial infarction. Circulation. 2004 Feb 24;109(7):855-60. doi: 10.1161/01.CIR.0000116389.61864.DE
5. Capes SE, Hunt D, Malmberg K, Gerstein HC. Stress hyperglycaemia and increased risk of death after myocardial infarction in patients with and without diabetes: a systematic overview. Lancet. 2000 Mar 4;355(9206):773-8. doi: 10.1016/ S0140-6736(99)08415-9.
6. Marfella R, Sasso FC, Cacciapuoti F, Portoghese M, Rizzo MR, Siniscalchi M, et al. Tight glycemic control may increase regenerative potential of myocardium during acute infarction. J Clin Endocrinol Metab. 2012 Mar;97(3):933-42. doi: 10.1210/ jc.2011-2037.
7. Marfella R, Di Filippo C, Portoghese M, Ferraraccio F, Rizzo MR, Siniscalchi M, et al. Tight glycemic control reduces heart inflammation and remodeling during acute myocardial infarction in hyperglycemic patients. J Am Coll Cardiol. 2009 Apr 21;53(16):1425-36. doi: 10.1016/j. jacc.2009.01.041.
8. Halushko O., Boliuk M. The risks and difficulties of diagnosing myocardial infarction in diabetic patients (review and own experience). EMERGENCY MEDICINE, 2020; 16(2), 37–41. https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.2.2020.203139
9. Boliuk M., Halushko O. The features of the pain syndrome in diabetic patients with myocardial infarction.
10. EMERGENCY MEDICINE, 2021; 17(2), 72–78. https://doi. org/10.22141/2224-0586.17.2.2021.230651
11. Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019 Jan 7;40(2):87-165. doi: 10.1093/eurheartj/ehy394.
12. Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care and medical rehabilitation “acute coronary syndrome with ST segment elevation” [Internet]. Ministry of Health of Ukraine; 2014. Available at: https://www.dec.gov.ua/wp-content/ uploads/2019/11/2014_455-ykpmd_gks.pdf
13. Multidisciplinary working group. Diabetes. Evidence- based clinical practice. Ministry of Health of Ukraine. State enterprise “State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine”. Ukrainian Scientific and Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine. Diabetes Obesity Metabolic syndrome. 2023; XII(1): 8-93.
14. Nathan DM, Kuenen J, Borg R, Zheng H, Schoenfeld D, Heine RJ; A1c-Derived Average Glucose Study Group. Translating the A1C assay into estimated average glucose values. Diabetes Care. 2008 Aug;31(8):1473-8. doi: 10.2337/dc08-0545.
15. Borg R, Kuenen JC, Carstensen B, Zheng H, Nathan DM, Heine RJ, et al. Associations between features of glucose exposure and A1C: the A1C-Derived Average Glucose (ADAG) study. Diabetes. 2010 Jul;59(7):1585-90. doi: 10.2337/db09-1774.
16. Klonoff DC. ADAG study group data links A1C levels with empirically measured blood glucose values — new treatment guidelines will now be needed. J Diabetes Sci Technol. 2014 May;8(3):439-43. doi: 10.1177/1932296814529638.
17. Donagaon S, Dharmalingam M. Association between Glycemic Gap and Adverse Outcomes in Critically Ill Patients with Diabetes. Indian J Endocrinol Metab. 2018 Mar-Apr;22(2):208-211. doi: 10.4103/ijem.IJEM_580_17.
18. Liao WI, Wang JC, Chang WC, Hsu CW, Chu CM, Tsai SH. Usefulness of Glycemic Gap to Predict ICU Mortality in Critically Ill Patients With Diabetes. Medicine (Baltimore). 2015 Sep;94(36):e1525. doi: 10.1097/ MD.0000000000001525.
19. Xia W, Li C, Kuang M, Wu Y, Xu L, Hu H. Predictive value of glycemic gap and stress glycemia ratio among critically ill patients with acute kidney injury: a retrospective analysis of the MIMIC- III database. BMC Nephrol. 2023 Aug 1;24(1):227. doi: 10.1186/ s12882-023-03278-z.
20. Intensive versus Conventional Glucose Control in Critically Ill Patients | New England Journal of Medicine [Інтернет]. [цит. за 05, Червень 2024]. Доступний у: https://www.nejm.org/doi/ full/10.1056/NEJMoa0810625
21. Liao WI, Wang JC, Chang WC, Hsu CW, Chu CM, Tsai SH. Usefulness of Glycemic Gap to Predict ICU Mortality in Critically Ill Patients With Diabetes. Medicine (Baltimore). 2015 Sep;94(36):e1525. doi: 10.1097/MD.0000000000001525.
22. Hsing SC, Lin C, Chen JT, Chen YH, Fang WH. Glycemic Gap as a Useful Surrogate Marker for Glucose Variability and Progression of Diabetic Retinopathy. J Pers Med. 2021 Aug 16;11(8):799. doi: 10.3390/jpm11080799.
23. Wang M, Su W, Cao N, Chen H, Li H. Prognostic implication of stress hyperglycemia in patients with acute coronary syndrome undergoing percutaneous coronary intervention. Cardiovasc Diabetol. 2023 Mar 21;22(1):63. doi: 10.1186/s12933-023- 01790-y.
24. Ghanem YM, Ayad MW, Kareem AA, Guirguis MO, Alkafafy AM, Badrah MH. Glycemic gap and the outcome of diabetic patients presenting with acute coronary syndrome. The Egyptian Journal of Internal Medicine. 24, January, 2022;34(1):10.
Опубліковано
2024
Як цитувати:
Галушко О. А., Болюк М. В. (2024). Характеристика показників вуглеводного обміну у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та супутнім цукровим діабетом. Діабет Ожиріння Метаболічний синдром, 13(3), 26-33.