Резюме

Ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається найпоширенішим серцево-судинним захворюванням та провідною причиною смертності. Системний атеросклероз є наслідком різних факторів ризику, таких як генетична схильність, куріння та діабет. Кардіоренальний метаболічний синдром (КРМС) включає поєднання серцевої недостатності, дисглікемії та хронічного захворювання нирок, і збільшує ризик ви- никнення мікроваскулярної стенокардії (ischemia and no obstructive coronary arteries, INOCA).

Мета: Вивчити частоту та оптимізувати лікування мікроваскулярної стенокардії у пацієнтів з ІХС, нестенозуючим атеросклерозом коронарних артерій та кардіоренальним метаболічним синдромом. Матеріали та методи: Обстежено 96 пацієнтів із КРМС, серед яких осіб чоловічої статті було 61 (63,5 %), жінок — 35 (36,5 %). Середній вік хворих 57,2±4,1 роки. Пацієнтам проводили тест з фізичним на- вантаженням або стрес-ехокардіографію для об’єктивізації ішемії міокарду. Після підтвердження ІХС, хворим проводили інвазивну коронарографію, результати якої показали нестенозуючий коронарний атеросклероз або інтактні коронарні артерії. Діагностика коронарної мікроваскулярної дисфункції здійснювалася шляхом ехокардіографії з внутрішньовенним введенням дипіридамолу з подальшим визначенням індексу резерву коронарного кровообігу. Наявність коронарної мікроваскулярної дисфункції визначався за при індекси резерву коронарного кровотоку (іРКК)<2. У хворих з підтвердженою ішемією міокарду та відсутністю значимих уражень коронарних артерій підтверджував діагноз мікроваскулярної стенокардії (INOCA).
Результати: У 88 (91,7 %) хворих з КРМС та ІХС без значимих уражень коронарних артерій причиною ішемії була мікроваскулярна стенокардія. Інші 8,3 % пацієнтів мали невідповідність потреби міокарду через гіпертрофію серцевого м’язу. Дослідження продовжували з 88 хворими з мікроваскулярною стенокардією. Всім пацієнтам призначали аспірин, статини, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, інгібітори ангіо-тензинперетворюючогоферменту (іАПФ)/сартани,індапамід,інгібіторинатрійзалежногокотранспортеру глюкози 2 типу (іНЗКТГ2) та метформін. Для компенсації цукрового діабету 49 пацієнтам було змінено дозу метформіну, 11 — додано ліраглутид. Усі пацієнти отримували нікорандил. Через 28 днів терапії нікорандилом симптоми стенокардії напруги відсутні у 96,6 % пацієнтів. Нікорандил нормалізував коронарну мікроваскулярну функцію у 89,8 % пацієнтів, а клінічно полегшив симптоми у 96,6 % пацієнтів.
Висновки: У 91,7 % хворих з КРМС, ІХС та відсутністю значимих уражень коронарних артерій причиною ішемічних скарг є мікроваскулярна стенокардія. Призначення нікорандилу в комплексній терапії таких пацієнтів дозволяє досягнути клінічного ефекту в 96,6 % випадків, а нормалізації резерву коронарного кровотоку у 89,8 % хворих.

Ключові слова: ішемія міокарду, коронарна мікроваскулярна дисфункція, мікроваскулярна стенокардія, стрес-ехокардіографія, нікорандил.

Література

1. Jespersen L., Hvelplund A., Abildstrøm S.Z., Pedersen F., et al. Stable angina pectoris with no obstructive coronary artery disease is associated with increased risks of major adverse cardiovascular events. Eur Heart J. 2012;33(6):734-744. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr331
2. Jia Q, Shi S, Yuan G, Shi J, Shi S, et al. The effect of nicorandil in patients with cardiac syndrome X: a meta-analysis of randomized controlled trials. Medicine (Baltimore). 2020, 99:e22167. 10.1097/MD.0000000000022167
3. Jiang X, Wu D, Jiang Z, Ling W, Qian G: Protective effect of nicorandil on cardiac microvascular injury: role of mitochondrial integrity. Oxid Med Cell Longev. 2021:4665632. 10.1155/2021/4665632
4. Kang S. The diagnostic performance of adenosine-stress myocardial perfusion imaging versus dipyridamole-stress myocardial perfusion imaging for detecting coronary artery disease: a systematic review and meta-analysis. Journal of Nuclear Cardiology 28.6 (2021): 2247-2262.
5. Kunadian V., Chieffo A., Camici P.G., Berry C., Escaned J., et al. An EAPCI Expert Consensus Document on Ischaemia with Non-Obstructive Coronary Arteries in Collaboration with European Society of Cardiology Working Group on Coronary Pathophysiology & Microcirculation Endorsed by Coronary Vasomotor Disorders International Study Group. Eur Heart J. 2020;41(37):3504-3520. https: //doi.org / 10.1093 / eurheartj/ehaa503