Резюме

У понад 20 % пацієнтів, яким проводять тотальну артропластику суглобів (ТАП), виявляють цукровий діабет (ЦД), який є одним з факторів ризику виникнення ускладнень в післяопераційному періоді.

Мета дослідження: визначити особливості перебігу післяопераційного періоду у хворих на ЦД при операціях ТАП, зокрема, після ендопротезування колінного та кульшового суглобів (ЕККС). Матеріали і методи. Був проведений ретроспективний аналіз карт стаціонарних хворих 50 пацієнтів, яким проводилися операції ЕККС на тлі супутнього ЦД. Усі хворі були розділені на дві групи:
1) хворі з ендопротезуванням кульшового суглоба,
2) хворі з ендопротезуванням колінного суглоба. Був проаналізований перебіг післяопераційного (п/о) періоду та розвиток ускладнень.
Результати. Усі хворі були віком від 38 до 86 років, мали підвищену вагу (ІМТ — 26,0-29,4 кг/м2). Серед ускладнень найчастіше спостерігалася артеріальна гіпертензія (відповідно в групах 64,0% та 68,0 %), часто зустрічалася п/о нудота та блювання (32,0 % та 28,0 % відповідно), порушення ритму та глибини дихання (16,0 % та 20,0 % відповідно). Потреба у знеболенні в п/о періоді склала 96,0 % та 100,0 % пацієнтів, що говорить про недостатню якість знеболення. Інші клініко-анамнестичні показники, перебіг п/о періоду та розвиток ускладнень були однотипні у пацієнтів як при операціях ендопротезування кульшового суглоба, так і при операціях ендопротезування колінного суглоба (p>0,05).

Висновки. Клініко-анамнестичні дані, спектр наявної супутньої патології, характеристики вуглеводного обміну та його порушень, особливості перебігу післяопераційного періоду та виявлених ускладнень були однотипні у пацієнтів незалежно від локалізації втручання. Достовірної різниці по дослідженим параметрам виявлено не було (p>0,05). Виявлені ускладнення та недостатня ефек- тивність п/о знеболення диктує необхідність пошуку оптимальних методів післяопераційного знеболення при операціях ЕККС.

Література

1. Weber M, Völlner F, Benditz A, Schwarz T, Wörner M, Craiovan B, Renkawitz T, Grifka J. Kniegelenkersatz des älteren Menschen [Total knee arthroplasty in the elderly]. Orthopade. 2017 Jan;46(1):34-39. German. doi: 10.1007/ s00132-016-3363-5. PMID: 27921128.
2. Roger C, Debuyzer E, Dehl M, Bulaïd Y, Lamrani A, Havet E, Mertl P. Factors associated with hospital stay length, discharge destination, and 30-day readmission rate after primary hip or knee arthroplasty: Retrospective Cohort Study. Orthop Traumatol Surg Res. 2019 Sep;105(5):949- 955. doi: 10.1016/j.otsr.2019.04.012. Epub 2019 Jun 15. PMID: 31208932.
3. Rudy MD, Ahuja NK, Aaronson AJ. Diabetes and Hyperglycemia in Lower-Extremity Total Joint Arthroplasty: Clinical Epidemiology, Outcomes, and Management. JBJS Rev. 2018 May;6(5):e10. doi: 10.2106/JBJS.RVW.17.00146. PMID: 29847443.
4. RenX,LingL,QiL,LiuZ,ZhangW,YangZ,WangW, Tu C, Li Z. Patients’ risk factors for periprosthetic joint infection in primary total hip arthroplasty: a meta-analysis of 40 studies. BMC Musculoskelet Disord. 2021 Sep 12;22(1):776. doi: 10.1186/s12891-021-04647-1.
5. Maradit Kremers H, Lewallen LW, Mabry TM, Berry DJ, Berbari EF, Osmon DR. Diabetes mellitus, hyperglycemia, hemoglobin A1C and the risk of prosthetic joint infections in total hip and knee arthroplasty. J Arthroplasty. 2015 Mar;30(3):439-43. doi: 10.1016/j.arth.2014.10.009. Epub 2014 Oct 15. PMID: 25458090.
6. Deng W, Huo L, Yuan Q, Huang D, Li Q, Tian W. Risk factors for venous thromboembolism in patients with diabetes undergoing joint arthroplasty. BMC Musculoskelet Disord. 2021 Jul 6;22(1):608. doi: 10.1186/s12891- 021-04453-9.
7. Loskutov OA, Bondar MV, Todurov BM, Halushko OA, Markov UI, Kuchinska IA, Assessment of the patient’s preoperative status and preparation for surgery. – К., 2019. – 228 p. 
8.  Netyajenko VZ, Halushko OA,  Non-intensive infusion therapy in the practice of an internal medicine doctor // Ukrainian Chemotherapeutic Journal, 2012, 3(26): 164-169.